Скарлатина - інфекційне захворювання

Скарлатина – гостре інфекційне захворювання, що характеризується загальною інтоксикацією, лихоманкою, запаленням піднебінних мигдалин і точковим висипом по всьому тілу. Захворювання викликають бактерії стрептококи. Джерелами інфекції є люди, хворі скарлатиною, але можуть бути і хворі на ангіну. Зараження відбувається повітряно– крапельним шляхом. Воротами інфекції і основним осередком розмноження збудника служать мигдалини. Після перенесеної скарлатини розвивається довічна несприйнятливість до захворювання.

Інкубаційний період триває від 1 до 12 днів. Захворювання починається гостро. Швидко з ознобом підвищується температура тіла до 38-39 градусів. Спостерігається слабкість, головний біль, болі в горлі при ковтанні. До кінця першого дня хвороби на шиї і верхньої частини тулуба з'являється рясна точкова висипка у вигляді виступаючих над рівнем шкіри червоних цяток розміром 1-2 мм, яка швидко поширюється по всьому тілу, нагадуючи почервонілу гусячу шкіру. Висип найбільш інтенсивний в області шкірних складок ліктьових згинів і пахвових западин. Часто супроводжується сверблячкою.

Характерні прояви на обличчі хворого. Рожевий висип розташовується на шкірі чола і скронь, на щоках яскравий рум’янець, а ніс, верхня губа і підборіддя бліді. На блідому тлі носо-губного трикутника в очі кидається вишневе забарвлення губ. Для скарлатини характерне збільшення і болючість ущільнених підщелепних лімфатичних вузлів (визначаються при промацування на рівні кутів нижньої щелепи зліва і справа). Вони збільшені в розмірах, еластичні, не спаяні між собою і шкірою. Піднебінні дужки, язичок, мигдалини і м'яке небо яскраво–червоного кольору. На мигдалинах можуть бути гноячки або ділянки скупчення гною. Температура тіла залишається підвищеною і висип тримається 2-4 дні, потім поступово зникає. З 5-6 дня хвороби на місці колишньої висипки виникає лущення шкіри кінчиків пальців, яке триває 2-3 тижні. Під час захворювання на скарлатину досить часто язик кольором нагадує ягоду малини.

Можливі ускладнення. Запалення середнього вуха, придаткових пазух носа, ревматизм, гломерулонефрит.

ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБИ. Хворий скарлатиною повинен бути ізольований в окремій кімнаті, йому слід виділити окремий посуд, рушник. Треба частіше провітрювати приміщення та робити вологе прибирання. Ізоляція хворого припиняється після одужання, але не раніше 10 днів від початку хвороби.

Відвідування дітьми, які перехворіли на скарлатину, закладів освіти допускається після додаткової ізоляції на дому протягом 12 днів після одужання. Діти, які відвідують освітні заклади, і не хворіли на скарлатину, але знаходилися в контакті з хворим, не допускаються в колектив протягом 7 днів з моменту ізоляції хворого, а в разі спілкування з хворим протягом усього періоду хвороби від початку контакту.

Медичні працівники ліцею